Парламент Чорногорії 12 листопада схвалив участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової допомоги та тренування українських військових (NSATU).
За рішення проголосували 44 депутати, проти виступили п’ятеро, двоє утрималися.
Рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, затвердженій 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич погодилися, що участь чорногорських військових можлива лише на території країн НАТО. Місія передбачає координацію Альянсу з підготовкою українських сил безпеки та іншими формами підтримки.
Міністр оборони Драган Крапович наголосив, що Чорногорія продовжує курс на допомогу Україні відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Однак опозиційна Демократична народна партія (DNP) заперечила. Депутат DNP Владислав Бойович попередив, що це “погіршить відносини з Росією” і закликав триматися осторонь “чужих конфліктів”.
Це друга місія НАТО, пов’язана з Україною, яку Чорногорія схвалює після вторгнення РФ 2022 року. Раніше парламент із затримкою на дев’ять місяців погодив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні – документ блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий проросійськими поглядами та опозицією до НАТО.
Паралельно невизначеною залишається доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю з Києвом, яка передбачає взаємну підтримку в разі нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Угоду мають підписати прем’єр Спаїч та президент України Володимир Зеленський, але її ще не винесли на парламентський розгляд.
Подібні безпекові угоди з Україною вже уклали близько 30 країн, переважно члени НАТО.